|
СВЯТО РІДНОЇ МОВИ
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
(Панас Мирний).
Уже стало доброю традицією в Полтавському національному технічному університеті щороку святкувати цей день. Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки 19 лютого організувала і провела студентський науковий “круглий стіл”. В аудиторії 318 зібралось чимало студентів різних національностей. Наукові повідомлення підготували іноземні студенти підготовчого відділення й основних курсів, керівниками яких були члени секцій “Українська (російська) мова як іноземна”, “Українська мова” Ольга Кіріченко, Ольга Яблонська, Ольга Вечерок, Галина Козуб, Світлана Дорошенко, Людмила Дерев’янко.
Розпочала роботу „круглого столу” завідувач кафедри українознавства та гуманітарної підготовки ПолтНТУ Надія Кочерга. У своєму вітальному слові вона зазначила, що у 1999 році 30-та Асамблея Організації Об’єднаних Націй постановила щорічно відзначати Міжнародний день рідної мови на честь виступу бенгальських студентів 21 лютого 1953 р. на захист рідної мови, який був жорстоко придушений владою Бангладеша. У світі існує близько 6-ти тисяч мов, але майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення, тому мову треба берегти, шанувати, розвивати. Бо мова кожного народу – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду життя, праці та творчості багатьох поколінь. В її глибинах – філософський розум, витончений естетичний смак, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських відчуттів і явищ природи. Разом із тим мова – це і своєрідний оберіг традицій та звичаїв, запорука інтелектуального зростання і розвитку народу в його загальносвітовому житті.
Євгенія Сафарова, студентка санітарно-технічного факультету групи 101-СЕ, своїм виступом “Моя Україна – це любов моя…” (науковий керівник – викладач Л. Дерев’янко) презентувала свою країну, її територію, устрій, чисельність населення, її державні символи, а також мову, котра, за словами відомого мовознавця І. Ющука, “прирівнюється до Державного Прапора України, Державного Герба України та Державного Гімну України, які статтею 20 Конституції України визнані як державні символи України”.
Студентка архітектурного факультету групи 201-АО Оксана Сердюк задушевно прочитала вірш Станіслава Коваля “Рідна мова”.
А яскравим підтвердженням того, що українці – співуча нація, стала пісня “Карпати” у прекрасному виконанні студентки архітектурного факультету групи 201-АО Анни Недокус.
“Серце моє – Росія” – таку назву мав виступ студентки будівельного факультету групи 302-БП Наталії Коби (науковий керівник – доцент Г. Козуб), яка розповіла про свою Батьківщину, її традиції, звичаї, мову, а також прочитала вірш “Дорога к Блоку”.
Студентка факультету інформаційних та телекомунікаційних технологій і систем групи 101-ТІ Аліна Юрченко запропонувала увазі аудиторії цікаву розповідь “Білорусія – країна лісів та пісень” (науковий керівник – Г. Козуб), у якій із захопленням повідомляла про країну свого дитинства, її родючі землі, безкраї ліси, її культуру та мову. Із хвилюванням і насолодою аудиторія прослухала у записі пісню “Беловежская пуща” у виконанні ансамблю “Пісняри”.
Далекий Китай дуже змістовно презентував студент будівельного факультету групи 108-Б Чжан Цзяхуй своїм виступом “Китай – країна давньої культури” (науковий керівник – Г. Козуб). Присутні були приємно вражені тим, що студент, навчаючись лише на І курсі, так гарно володіє українською мовою.
“Туніс – серце Африки” – саме так називалась розповідь студента факультету інформаційних та телекомунікаційних технологій і систем групи 101-ТІ Бена Саїда Тарека (науковий керівник – Г. Козуб). У ній представник далекої африканської країни схарактеризував українською мовою її устрій, територію, назвав держави, з якими межує Туніс. А привітання учасникам свята студент виголосив своєю рідною мовою.
Цікавими і змістовними були виступи іноземних студентів, які навчаються на підготовчому відділенні: Меріме Кадира “Алжир – країна давньої цивілізації та цілющих джерел” (науковий керівник – ст. викладач О. Яблонська), Даду Валіда “Моя рідна країна – Палестина” (науковий керівник – ст. викладач О. Кіріченко), Мавії Мохамеда “Судан – найбільша держава на території Африки” (науковий керівник – викладач О. Вечерок), Ельтаїба Ельтаїба “Саудівська Аравія – країна багатих природних ресурсів і центр мусульманських святинь” (науковий керівник – О. Вечерок). Кожен студент із трепетом розповідав про свою рідну землю, її традиції, звичаї, мову.
Рідна мова
Милуюсь мовою, як мати немовлям,
В пелюстки-речення слова я сповиваю,
Зблизька вдивляюся, розглядую здаля
І серцем складену їм пісеньку співаю.
Ось зараз суфікса до слова доберу, –
Так в коси донечці вплітає стрічку ненька, –
І поведу я безкінечну свою гру:
“Тонкий, тонесенький, тонюсінький, Тоненький”.
В безодню слів забутих я пірну,
Знайду ображене, покривджене, забуте, –
Його я неодмінно поверну…
За гріх чужий – то є моя спокута.
О мово, найцінніше надбання!
В піснях слова легенькі, як пір’їна,
В бою – міцніші за підкову для коня.
Як буде мова – буде Україна.
О мово рідна! Як тебе люблю!
І радість принесеш, і в горі втішиш.
Щоб відродилась ти, я Бога помолю,
Бо ти – найкраща. Найдорожча.
Наймиліша.
С. Коваль.
Представники Палестини та Судану з великою гордістю, котра переповнювала їх душі, тримаючи руку на серці, виконали гімни своїх держав. Туркмен Руслан Сейтмуратов поезію “Я патріот землі своєї” прочитав рідною мовою. Вірш “Про мого товариша” декламував Марсал Нуур, студент із далекої Данії. А на завершення роботи “круглого столу” Фарес Ахмед із Єгипту виконав “Пісню про кохання”.
Надзвичайно доброзичлива, творча і тепла атмосфера панувала під час “круглого столу”. Студентів різних країн, різних національностей поєднало свято рідної мови, і вони щиро раділи від того, що змогли гідно представити свою країну, що їх мова звучала сьогодні, дуже гармонійно долучаючись до мов інших народів. І саме у зв’язку із цим пригадались рядки поезії І. Муратова:
Я славлю спільність мов і славлю
їх одмінність,
Основу всіх основ – правічну їх родинність;
Це ж зоряний вінок, братерська
необорність,
І в кожній з мов-зірок – чарівна
неповторність.
Я славлю інших мов із рідною співзвучність:
Беру й вертаю знов музичність,
точність, влучність.
Перед закінченням роботи наукового “круглого столу” студентам-учасникам, за традицією, на знак подяки були вручені смачні пироги. Після закінчення заходу всі учасники свята дружно сфотографувалися на згадку.
Людмила ДЕРЕВ’ЯНКО,
викладач кафедри українознавства та гуманітарної підготовки. |
