Дисципліни, що викладаються на кафедрі
Політична економія.
У результаті вивчення дисципліни студенти будуть знати:
– основні економічні закони та закономірності функціонування і розвитку
суспільного виробництва;
– загальну характеристику та основні риси економічних систем;
– способи і методи розв’язання корінних проблем виробництва товарів і послуг, їх розподілу, обміну та споживання.
Після вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
– аналізувати економічні явища та процеси;
– застосовувати набуті знання для вирішення практичних проблем;
– уміти збирати та опрацьовувати соціально-економічну інформацію, робити узагальнюючі висновки на науковій основі.
Економічна теорія.
Вивчення дисципліни дає можливість студентам засвоїти необхідний обсяг науково-теоретичних знань:
– економічні категорії та закони;
– основні моделі ринкової економіки;
– сучасні проблеми трансформації України;
– закономірності суспільного відтворення, економічного зростання та циклічного коливання в економіці;
– процеси глобалізації світогосподарських зв’язків та шляхи вирішення загальноцивілізаційних проблем людства.
У ході вивчення дисципліни студенти повинні:
– використовувати набуті знання для оцінки конкретної економічної концепції;
– творчо сприймати й оцінювати економічну теорію подальшого розвитку економічної науки;
– володіти культурою економічного мислення.
Історія економіки та економічної думки.
У результаті вивчення дисципліни студенти будуть знати:
– найбільш істотні фактори, під впливом яких формуються і розвиваються економічні погляди та концепції;
– наукові підходи до трактування економічних явищ;
– особливості функціонування економіки, що ґрунтуються на ринкових операціях;
– еволюцію економічних поглядів та концепцій під впливом практичних потреб;
– особливості розвитку господарства та економічної думки в Україні.
Після вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
– використовувати набуті знання для аналізу сутності конкретних соціально-економічних процесів у світовій та національній економіці;
– розуміти закономірності розвитку основних факторів виробництва для побудови оптимального ринкового механізму;
– визначати основні економічні концепції та напрями розвитку економічної думки;
– творчо сприймати і використовувати економічну теорію для подальшого розвитку економічної науки;
– критично осмислювати теоретичні напрацювання попередників;
– володіти культурою економічного мислення;
– розглядати економічні проблеми в історичному аспекті.
Макроекономіка.
У результаті вивчення дисципліни студенти будуть:
– чітко розуміти і визначати категорії національного ринку, сукупного попиту та пропозиції;
– володіти і застосовувати на практиці макроекономічні закони;
– повинні здійснювати аналіз процесу формування доходів і механізм їх розподілу;
– чітко розуміти теоретичні концепції загальної економічної рівноваги;
– визначити напрями макроекономічної політики під час різних фаз економічного циклу;
– обчислювати макроекономічні показники, які використовуються для аналізу національної економіки;
– розрізняти види податків, що сплачують юридичні і фізичні особи, базу оподаткування, ставки оподаткування.
Після вивчення дисципліни студенти повинні:
– обчислювати ВНП по системі доходів і витрат;
– здійснювати аналіз макроекономічної рівноваги, визначати величину потенційного ВНП;
– володіти основами макроекономічного аналізу, для здійснення економічних прогнозів;
– володіти знаннями щодо впливу податкової політики на розвиток підприємства, підприємництва;
– визначати норму безробіття, чистий експорт, індекс приросту цін.
Мікроекономіка.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
– чітко розуміти, визначати категорії, витрати, доходи, прибуток;
– володіти і застосовувати на практиці теорію поведінки споживача;
– здійснювати аналіз процесу формування факторних доходів і механізм їх розподілу;
– чітко розуміти теоретичні концепції часткової економічної рівноваги;
Після вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
– розв’язувати ситуативні завдання із визначення оптимальних об’ємів виробництва, знаходити критичний об’єм виробництва, точку максимізації прибутку;
– аналізувати ситуацію на товарному ринку, обчислювати товарний надлишок, товарний дефіцит, коефіцієнт цінової еластичності за доходом;
– обчислювати фінансові показники роботи підприємства, визначати привабливість інвестиційних проектів за нормою прибутку.
Регіональна економіка.
Мета курсу – забезпечення науково-методичної підготовки студентів до вирішення територіальних, регіональних завдань у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання; формування комплексного просторового сприйняття економіки з позицій зростання ролі людського чинника в усіх сферах суспільного виробництва, необхідності врахування науково–технічного прогресу у вирішенні економічних та інших проблем; засвоєння студентами концепції сталого розвитку України та її основних положень як передумови подальшого розвитку суспільства в цілому.
Основні завдання дисципліни: дати студентам знання про рівень розвитку України та її районів, особливості структури господарства, подальше вдосконалення та прогнозування розміщення продуктивних сил в умовах формування ринкової економіки. В процесі розвиту продуктивних сил України і її регіонів існують проблеми, котрі потребують постановки і вироблення теоретичних засад, необхідних для практичного вирішення завдань раціоналізації просторового розосередження населення і виробництва.
Державне регулювання економіки.
Мета навчальної дисципліни – дати студентам знання про сутність, засоби, сфери, об’єкти та механізми державного регулювання економіки. Особливого значення набуває з’ясування ролі його інструментів, а саме: прогнозування макроекономічного планування. В умовах ринкової трансформації економіки України підвищується необхідність усвідомленого впливу держави на формування сучасних цивілізованих соціально-економічних відносин.
Методика викладання економічних дисциплін.
У ході вивчення дисципліни студенти повинні знати:
– соціокультурні засади функціонування економіки;
– роль і місце людини в розвитку економіки і соціуму;
– соціально–трудові відносини як сферу самореалізації та саморозвитку людини;
– соціальну природу сучасної держави;
– соціоекономічну природу і сучасні парадигми глобалістики;
– соціальні імперативи забезпечення глобального розвитку суспільства в XXI столітті.
Студент повинен:
– аналізувати соціально–трудові відносини як сферу самореалізації та саморозвитку людини, зокрема проводити оцінку доходів та витрат як матеріальної основи соціоекономічного розвитку людини;
– мати уявлення про діючу систему соціального захисту і соціальної безпеки.
Економіка природокористування.
У ході вивчення дисципліни студенти набувають теоретичні знання, практичні економічні навики та вміння щодо питань складних процесів функціонування системи „суспільна природа”, розвинути загальне еколого–економічне мислення спеціалістів на базі необхідного обсягу екологічних знань.
Основи міжнародної еколого-економічної діяльності.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
– понятійно–категоріальний апарат дисципліни;
– основні положення територій розвитку, економічні закони, закономірності, тенденції розвитку економіки регіонів;
– теоретичні основи моделювання, програмування та прогнозування розвитку регіональних соціально–економічних систем.
Уміти:
– самостійно аналізувати процеси та явища у сучасному соціально-економічному розвитку регіональних систем;
– розв’язувати типові завдання шляхом застосування методів економіко-математичного моделювання, статистичного аналізу тощо;
– розв’язувати окремі завдання соціально–економічного розвитку шляхом застосування нових методів (на прикладі Полтавського регіону).
Теорія економіки регіонів.
Мета курсу – дати студентам знання про теоретичні основи сучасного соціально-економічного розвитку регіонів у системі нових виробничих відносин; методи та наукові підходи до моделювання й аналізу соціально-економічних процесів у регіональних системах суспільного виробництва, їх практичне використання; особливості сучасного механізму управління |