«Бакалавр iнженерної механiки», спеціальність «Технологія машинобудування»

Бакалавр інженерної механіки орієнтований на такі сфери діяльності, як дослідження, конструювання, розроблення технічної документації, прогнозування, організація виробництва. Він може працювати в конструкторських та технологічних відділах підприємств, інститутів та бюро, в організаційно-управлінських службах, а також в різноманітних науково-дослідних інститутах, лабораторіях, викладачем у професійно-технічних училищах, вищих навчальних закладах першого та другого рівня акредитаціії, у комерційних фірмах, що займаються торгівлею технологічного обладнання та машин, у рекламних агентствах аналогічного профілю.

Напрямок діяльності бакалавра –– розробка під керівництвом спеціаліста конструкцій обладнання, технологічного забезпечення промислового виробництва, а також засобів автоматизації виробництва.

Рівень вирішуваних ним професійних завдань — розробка елементів конструкцій обладнання, розробка нескладних технологій, конструювання інструменту, проектування та виробництво машин, апаратів та устаткування, їх експлуатація та ремонт. Професійні завдання виконуються під керівництвом спеціаліста.

Успішне виконання програми бакалавра дає можливість подальшого навчання за освітньо-професійною програмою на здобуття кваліфікаційного рівня «спеціаліста» або за освітньо-науковою програмою першого ступеня на здобуття науково-професійного рівня «магістра», а також подальшої самоосвіти.

                      Бакалаври працюють на первинних посадах:

–– майстер або старший майстер на механоскладальних дільницях машинобудівних заводів, що займаються виготовленням машин та обладнання відповідно до даної спеціальності;

–– старший технік, інженер-конструктор без категорії у спеціальних конструкторських бюро та науково-дослідних інститутах;

–– інженер-технолог, інженер-конструктор, інженер з інструменту, інженер з підготовки виробництва, інженер з якості, інженер з метрології, у відділах машинобудівних заводів;

––старший лаборант, майстер виробничого навчання у вищих навчальних закладах освіти.

«спеціаліст iнженерної механiки», спеціальність «Технологія машинобудування»

«Спеціаліст» ––освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні вміння та знання, має первісний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, що передбачені для відповідних посад  у даній  галузі народного господарства.

Спеціаліст із вищою освітою повинен бути підготовленим до виконання ним конкретних професійних та соціально-професійних завдань з відповідної посади. Випускник повинен легко адаптуватися до умов діяльності підприємства, організації, фірми, закладу тощо різних форм власності, причому період входження в стан справ повинен бути мінімальним, спеціаліст має володіти необхідним обсягом знань з культурної, економічної та інших галузей знань. Спеціаліст повинен: володіти основними навиками індивідуальної та колективної роботи, бути здатним до самоосвіти, бути здатним до вивчення передового досвіду з професійної галузі, з філософського погляду оцінювати історичні та сучасні процеси в природі та суспільстві, враховуючи особливості культурного розвитку свого народу, його національні традиції, спеціаліст, як творча особистість, професіонал своєї справи, повинен глибоко продумувати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору з врахуванням етичних вимог, володіти навичками організаторської та виховної роботи, бути ерудованим, спостережливим і здатним до образного та інженерного мислення.

Спеціалісти працюють на первинних посадах:

–– інженер-конструктор без категорії в спеціальних конструкторських бюро;

–– інженер без категорії в науково-дослідному інституті;

–– інженер-технолог;

–– інженер механізації та автоматизації виробничих процесів;

–– інженер-конструктор;

–– інженер із впровадження нової техніки та технології;

–– інженер з інструмента;

–– інженер з підготовки виробництва;

–– інженер з якості;

–– інженер з метрології

–– інженер з патентно-винахідницької роботи;

–– викладач відповідних дисциплін у середніх навчальних закладах;

–– інженер без категорії в інформаційних службах науково-виробничих об'єднань;

–– інженер з винахідницької роботи.

«Магістр iнженерної механiки», спеціальність «Технологія машинобудування»

Магістр –– освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні вміння та знання, має первісний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, що передбачені для відповідних посад у даній галузі народного господарства

Магістр із вищою освітою повинен бути підготовленим до виконання ним конкретних професійних та соціально-професійних завдань у відповідної посади. Випускник повинен легко адаптуватися до умов діяльності підприємства, організації, фірми, закладу тощо різних форм власності, причому період входження в стан справ повинен бути мінімальним, спеціаліст повинен володіти необхідним обсягом знань з культурної, економічної та інших галузяей знань, засвоювати нові знання, прогресивні технології та різноманітні інновації. Магістр повинен: володіти основними навиками індивідуальної та колективної роботи, бути здатним до самоосвіти,бути здатним до вивчення передового досвіду у професійної галузі, з філософського  погляду оцінювати історичні та сучасні процеси в природі та суспільстві, враховуючи особливості культурного розвитку свого народу, його національні традиції, магістр, як творча особистість, професіонал своєї справи, повинен глибоко продумувати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору з врахуванням етичних вимог, володіти навичками організаторської та виховної роботи; бути ерудованим, спостережливим і здатним до образного та інженерного мислення.

Магістри працюють на первинних посадах:

–– інженер-конструктор без категорії в спеціальних конструкторських бюро;

–– інженер без категорії в науково-дослідному інституті;

–– інженер-технолог;

––інженер механізації та автоматизації виробничих процесів;

–– інженер-конструктор;

–– інженер із впровадження нової техніки та технології;

–– інженер з інструмента;

–– інженер з підготовки виробництва;

–– інженер із якості;

–– інженер з метрології;

–– інженер з патентно-винахідницької роботи;

–– викладач відповідних дисциплін у вищих навчальних закладах;

–– інженер без категорії в інформаційних службах науково-виробничих об'єднань;

–– інженер з винахідницької роботи.